-
1 мил человек
nsimpl. querido mìo (обращение) -
2 мил человек
хөрмәтлем, акыллым -
3 мил-человек
уст. прост.( обращение) good man -
4 человек
uomo м., persona ж. umana* * *(мн. люди)1) essere umano, uomo, persona fчестный / порядочный челове́к — uomo onesto / dabbene, uomo / persona perbene
деловой челове́к — uomo d'affari
душа-челове́к — una pasta d'uomo
выдающийся челове́к — persona / uomo eccezionale
ничтожный / никчёмный челове́к — scarto d'uomo, uomo dappoco
добрый челове́к — anima buona
молодой челове́к! (в обращении) — giovanotto!
нас было десять челове́к — eravamo in dieci; eravamo dieci persone
полёт челове́ка в космос — volo dell'uomo nel cosmo
он свой челове́к в этом доме — è di casa
с челове́ка — a testa; a cranio разг. шутл.
2) в знач. мест. ( некто) qualc(hed)unoчелове́к Вас спрашивает — c'è uno <che chiede di Lèi / che La vuol vedere>
3) уст. ( слуга в трактире) cameriere4) ( крепостной) servo della gleba••челове́к в футляре — uomo rinchiuso nel proprio guscio
божий челове́к уст. — pellegrino, uomo pio
мил челове́к! — caro mio!, eh, caro te!
все (мы) люди, все челове́ки — siamo tutti figlioli d'Adamo
это челове́к! — è un gran uomo!
* * *n1) gener. uomo, anima, persona2) colloq. cristiano3) liter. testa4) jocul. bipede implume -
5 милый
(мил, -а, -о)1. хуб, нағз; она очень милая женщина вай зани хеле хуб аст2. дилкаш, дилчасп, дилрабо, ҷозиб, ширин; милое местечко ҷои дилкаш; милая улыбка табассуми ширин3. тк. кр. ф. меҳрубон; как он мил! вай чӣ хел меҳрубон аст!4. азиз, маҳбуб, дӯстдошта; милая отчизна ватани азиз; милый друг дӯсти азиз5. в знач. сущ. обращ. милый м азизам, ҷонам, дӯстам; милая ж азизаам, ҷонам о. в знач. сущ. милый м маъшуқ, маҳбуб; милая ж маъшуқа, маҳбуба <> милое дело 1) (выражение одобрения) бисёр хуб, бисёр мусоид 2) (выражение удивления, возмущения) кора бинед!, ина бинед-а!; мил человек прост. дӯстам; вот [это] мило! ана кори аҷиб!; за милую душу 1) (охотно) бо ҷону дил, аз таҳти дил 2) (не задумываясь) даррав, зуд, дар як лаҳза, фикр карда наистода; милые бранятся - только тешатся посл. мил зану шӯ ҷанг кунанд остонаи дар механдад; насильно мил не будешь посл. мил бо зӯрӣ диле дарнамеебӣ; не по хорошу мил, а по милу хорош посл. « Лайлиро ба чашми Маҷнун бояд дид; с милым и в шалаше рай посл. бо ёр [дар] кулба ҳам ҷаннат -
6 милый
[mílyj] agg. (мил, мила, мило, милы)1.1) gentile, affabile; attraente, grazioso, simpatico2) caro"Татьяна, милая Татьяна!" (А. Пушкин) — "Tat'jana, cara Tat'jana!" (A. Puškin)
3) m. (милейший) carissimoвот что я вам скажу, милый! — mi dia retta (mi stia a sentire), carissimo!
4) m. innamorato2.◆милый мой, милая моя — caro (cara) Lei, caro (cara) te
милое дело! — (a) va benissimo!; (b) che roba!
мил человек! — stammi a sentire, caro!
3.◇ -
7 милый
1.1) (славный, хороший) gentile, caro••2) ( привлекательный) bello, simpatico••3) (родной, дорогой) caro al cuore••2.насильно мил не будешь — si può portare il cavallo all'acqua, ma non costringerlo a bere
1) ( родной) caro м.2) ( любимый) amato м.••* * *I прил.1) (славный, привлекательный) simpatico; piacevole; carinoми́лая девушка — una ragazza simpatica
ми́лая улыбка — un sorriso amabile
2) (дорогой, любимый) caro, amatoми́лый друг — caro amico
••II в знач. м.innamorato, amato, amoroso••ми́лые бранятся - только тешатся — sono bisticci / ripicche da innamorati
IIIс ми́лым рай и в шалаше — un cuore e una capanna
мило! в знач. частицы (= миленькое дело разг.) bella roba?!* * *adj1) gener. gentile, diletto, avvenente, bello, carino, caro, dolce, grazioso, leggiadro, vezzoso2) colloq. morosetto, moroso, morosino -
8 милый
επ., βρ: мил, мила, мило; милейший.1. χαριτωμένος, χαριτόβρυτος•-ое дитя χαριτωμένο παιδάκι•
-ая улыбка χαριτωμένο χαμόγελο•
она очень -а αυτή είναι πολύ χαριτωμένη.
|| ευχάριστος• ευγενής, -ενικός, φιλόφρονας.2. αγαπητός, προσφιλής, φίλτατος, ακριβός•милый друг αγαπητέ φίλε (φίλτατέ μου).
3. ως ουσ. αγαπημένος, -η, ερωμένος, -η, εραστής.εκφρ.мил человек – (απλ.) καλέ μου άνθρωπε•- ое дело – α) καλή υπόθεση, θετικό, β) για θαυμασμό ή αγανάκτηση ωραία•вот (это) -о! – α) αυτό είναι θαύμα (ωραίο)! β) αυτό χρειάζονταν ακόμα! αυτό δεν έφτανε ακόμα! -
9 милый
1. прил.яғымлы, һөйкөмлө2. прил.һөйөклө, ҡәҙерле3. в знач. сущ. ж и м милый и милаяһөйгән йәрвот (это) мило — бына тағы, бына һиңә кәрәк булһа
за милую душу — теләп, уйлап та тормайынса (мәҫ., әйберҙе биреп ебәреү)
мил человек — хөрмәтлем, аҡыллым
-
10 З-196
ЗАГОВАРИВАТЬ/ЗАГОВОРИТЬ ЗУБЫ кому coll, usu. disapprov VP subj: human usu. impfv, often neg imperto (try to) distract the interlocutor by talking about extraneous matters (with the goal of avoiding an unpleasant topic, deceiving the interlocutor, persuading him to act as one wishes etc)X Y-y зубы заговаривает = X is fooling Y with smooth talk (with fine words)X is spinning (Y) a fine yarn ( esp. with the goal of avoiding an unpleasant topic) X is putting Y off with fine words ( esp. with the goal of deceiving the interlocutor) X is pulling the wool over Vs eyes ( esp. with the goal of obtaining sth. from s.o. or extricating o.s. from an uncomfortable situation) X is sweet-talking (fast-talking) Y.Больной завозился... Кое-кто из солдат засмеялся. «Жалеете вы его, ребятки, напрасно. Жалостью не поможешь, не такое теперь время. Вас тоже пожалеть надо...» Семидолец перебил его: «Ты зубы-то не заговаривай, мил-человек, мы сами с усами. Ты... скажи, что тебе про Расею \ ungrammat = Россию) известно?» (Федин 1). The sick man began to toss about...One or two of the soldiers laughed. "Your pity for him is a waste of time, boys. Pity won't help him, it's not the time for it now. You are also to be pitied...." The man from Semidol cut him short: "Don't you spin us no fine yarns, kind sir, we know what's what. You tell us...what you know about Russia" (1a).(Войниц-кий:)...Если бы можно было прожить остаток жизни как-нибудь по-новому... Начать новую жизнь... Подскажи мне, как начать... (Астров (кричит сердито):) Перестань!.. Ты мне зубов не заговаривай, однако. Ты отдай то, что взял у меня (Чехов 3). (V.:)...If only it were possible to live through the rest of life in some new way!...To begin a new life...Tell me how to begin... (A. (shouts angrily):) Stop it!...Don't try to put me off with fine words. Give me back what you took from me (3a).Ax, мошенник, мошенник, - качая головой, говорил Воланд, -каждый раз, как партия его в безнадёжном положении, он начинает заговаривать зубы, подобно самому последнему шарлатану...» (Булгаков 9). "Oh, you swindler, you swindler," Woland said, shaking his head. "Every time he is about to lose a game, he'll try to pull the wool over your eyes, like the worst charlatan" (9a). -
11 У-130
САМИ С УСАМИ coll CAM С УСАМ substand AdjP these forms only subj-compl with бытыз (subj: human, usu. 1st pers fixed WOwe are (or I am) not stupid, we (or I) understand things (or the matter in question) perfectly well (no worse than others): мы сами с усами = we weren't (I wasn't) born yesterday (either)we (I) know what's what (too) we (I) know a thing or two about sth. ourselves (myself).Это она и есть, она самая - Кроваткина. Сущая ведьма. Ухо к дверям приложит и контролирует, о чем мы с вами беседуем. Уж я ее чувствую, знаю. Раз говорю - значит знаю! У меня на это дело своё осязание есть. Сами с усами (Терц 5). That's who it is, Krovatkina in person. A real witch. Glues her ear to the door and keeps a check on our conversation. Oh, I can sense her all rightI know. If I say so, that means I know! I've got a feeling for those things, wasn't born yesterday (5a).Больной завозился... Кое-кто из солдат засмеялся. «Жалеете вы его, ребятки, напрасно. Жалостью не поможешь, не такое теперь время. Вас тоже пожалеть надо...» Семидолец перебил его: «Ты зубы-то не заговаривай, мил-человек, мы сами с усами. Ты... скажи, что тебе про Расею ( ungrammat = Россию) известно?» (Федин 1). The sick man began to toss about...One or two of the soldiers laughed. "Your pity for him is a waste of time, boys. Pity won't help him, it's not the time for it now. You are also to be pitied...." The man from Semidol cut him short: "Don't you spin us no fine yarns, kind sir, we know what's what. You tell us... what you know about Russia" (1a). -
12 заговаривать зубы
• ЗАГОВАРИВАТЬ/ЗАГОВОРИТЬ ЗУБЫ кому coll, usu. disapprov[VP; subj: human; usu. impfv, often neg imper]=====⇒ to (try to) distract the interlocutor by talking about extraneous matters (with the goal of avoiding an unpleasant topic, deceiving the interlocutor, persuading him to act as one wishes etc):- [esp. with the goal of avoiding an unpleasant topic] X is putting Y off with fine words;- [esp. with the goal of deceiving the interlocutor] X is pulling the wool over Y's eyes;- [esp. with the goal of obtaining sth. from s.o. or extricating o.s. from an uncomfortable situation] X is sweet-talking (fast-talking) Y.♦ Больной завозился... Кое-кто из солдат засмеялся. "Жалеете вы его, ребятки, напрасно. Жалостью не поможешь, не такое теперь время. Вас тоже пожалеть надо..." Семидолец перебил его: "Ты зубы-то не заговаривай, мил-человек, мы сами с усами. Ты... скажи, что тебе про Расею [ungrammat = Россию] известно?" (Федин 1). The sick man began to toss about...One or two of the soldiers laughed. "Your pity for him is a waste of time, boys. Pity won't help him, it's not the time for it now. You are also to be pitied...." The man from Semidol cut him short: "Don't you spin us no fine yarns, kind sir, we know what's what. You tell us...what you know about Russia" (1a).♦ [Войницкий:]...Если бы можно было прожить остаток жизни как-нибудь по-новому... Начать новую жизнь... Подскажи мне, как начать... [Астров (кричит сердито):] Перестань!.. Ты мне зубов не заговаривай, однако. Ты отдай то, что взял у меня (Чехов 3). [V.:]... If only it were possible to live through the rest of life in some new way!...To begin a new life...Tell me how to begin... [A. (shouts angrily):] Stop it!...Don't try to put me off with fine words. Give me back what you took from me (3a).♦ "Ax, мошенник, мошенник, - качая головой, говорил Воланд, - каждый раз, как партия его в безнадёжном положении, он начинает заговаривать зубы, подобно самому последнему шарлатану..." (Булгаков 9). "Oh, you swindler, you swindler," Woland said, shaking his head. "Every time he is about to lose a game, he'll try to pull the wool over your eyes, like the worst charlatan" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > заговаривать зубы
-
13 заговорить зубы
• ЗАГОВАРИВАТЬ/ЗАГОВОРИТЬ ЗУБЫ кому coll, usu. disapprov[VP; subj: human; usu. impfv, often neg imper]=====⇒ to (try to) distract the interlocutor by talking about extraneous matters (with the goal of avoiding an unpleasant topic, deceiving the interlocutor, persuading him to act as one wishes etc):- [esp. with the goal of avoiding an unpleasant topic] X is putting Y off with fine words;- [esp. with the goal of deceiving the interlocutor] X is pulling the wool over Y's eyes;- [esp. with the goal of obtaining sth. from s.o. or extricating o.s. from an uncomfortable situation] X is sweet-talking (fast-talking) Y.♦ Больной завозился... Кое-кто из солдат засмеялся. "Жалеете вы его, ребятки, напрасно. Жалостью не поможешь, не такое теперь время. Вас тоже пожалеть надо..." Семидолец перебил его: "Ты зубы-то не заговаривай, мил-человек, мы сами с усами. Ты... скажи, что тебе про Расею [ungrammat = Россию] известно?" (Федин 1). The sick man began to toss about...One or two of the soldiers laughed. "Your pity for him is a waste of time, boys. Pity won't help him, it's not the time for it now. You are also to be pitied...." The man from Semidol cut him short: "Don't you spin us no fine yarns, kind sir, we know what's what. You tell us...what you know about Russia" (1a).♦ [Войницкий:]...Если бы можно было прожить остаток жизни как-нибудь по-новому... Начать новую жизнь... Подскажи мне, как начать... [Астров (кричит сердито):] Перестань!.. Ты мне зубов не заговаривай, однако. Ты отдай то, что взял у меня (Чехов 3). [V.:]... If only it were possible to live through the rest of life in some new way!...To begin a new life...Tell me how to begin... [A. (shouts angrily):] Stop it!...Don't try to put me off with fine words. Give me back what you took from me (3a).♦ "Ax, мошенник, мошенник, - качая головой, говорил Воланд, - каждый раз, как партия его в безнадёжном положении, он начинает заговаривать зубы, подобно самому последнему шарлатану..." (Булгаков 9). "Oh, you swindler, you swindler," Woland said, shaking his head. "Every time he is about to lose a game, he'll try to pull the wool over your eyes, like the worst charlatan" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > заговорить зубы
-
14 сам с усам
• САМИ С УСАМИ coll; CAM С УСАМ substand[AdjP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human), usu. 1st pers; fixed WO]=====⇒ we are (or I am) not stupid, we (or I) understand things (or the matter in question) perfectly well (no worse than others):- we <I> know whaft what (too);- we <I> know a thing or two about (sth.) ourselves (myself).♦ Это она и есть, она самая - Кроваткина. Сущая ведьма. Ухо к дверям приложит и контролирует, о чем мы с вами беседуем. Уж я ее чувствую, знаю. Раз говорю - значит знаю! У меня на это дело своё осязание есть. Сами с усами (Терц 5). That's who it is, Krovatkina in person. A real witch. Glues her ear to the door and keeps a check on our conversation. Oh, I can sense her all right; I know. If I say so, that means I know! I've got a feeling for those things, wasn't born yesterday (5a).♦ Больной завозился... Кое-кто из солдат засмеялся. "Жалеете вы его, ребятки, напрасно. Жалостью не поможешь, не такое теперь время. Вас тоже пожалеть надо..." Семидолец перебил его: "Ты зубы-то не заговаривай, мил-человек, мы сами с усами. Ты... скажи, что тебе про Расею [ungrammat = Россию] известно?" (Федин 1). The sick man began to toss about...One or two of the soldiers laughed. "Your pity for him is a waste of time, boys. Pity won't help him, it's not the time for it now. You are also to be pitied...." The man from Semidol cut him short: "Don't you spin us no fine yarns, kind sir, we know what's what. You tell us... what you know about Russia" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > сам с усам
-
15 сами с усами
• САМИ С УСАМИ coll; CAM С УСАМ substand[AdjP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human), usu. 1st pers; fixed WO]=====⇒ we are (or I am) not stupid, we (or I) understand things (or the matter in question) perfectly well (no worse than others):- we <I> know whaft what (too);- we <I> know a thing or two about (sth.) ourselves (myself).♦ Это она и есть, она самая - Кроваткина. Сущая ведьма. Ухо к дверям приложит и контролирует, о чем мы с вами беседуем. Уж я ее чувствую, знаю. Раз говорю - значит знаю! У меня на это дело своё осязание есть. Сами с усами (Терц 5). That's who it is, Krovatkina in person. A real witch. Glues her ear to the door and keeps a check on our conversation. Oh, I can sense her all right; I know. If I say so, that means I know! I've got a feeling for those things, wasn't born yesterday (5a).♦ Больной завозился... Кое-кто из солдат засмеялся. "Жалеете вы его, ребятки, напрасно. Жалостью не поможешь, не такое теперь время. Вас тоже пожалеть надо..." Семидолец перебил его: "Ты зубы-то не заговаривай, мил-человек, мы сами с усами. Ты... скажи, что тебе про Расею [ungrammat = Россию] известно?" (Федин 1). The sick man began to toss about...One or two of the soldiers laughed. "Your pity for him is a waste of time, boys. Pity won't help him, it's not the time for it now. You are also to be pitied...." The man from Semidol cut him short: "Don't you spin us no fine yarns, kind sir, we know what's what. You tell us... what you know about Russia" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > сами с усами
-
16 милый
-ая; -ое1) (приятный, привлекательный) сөйкемле, ягымлы2) (дорогой, любимый) сөекле3) в знач. сущ. милый м, милая ж сөекле, сөйгән [яр]•- вот это мило!
- за милую душу
- милое дело
- мил человек -
17 рвеземдаш
рвеземдашГ.: ӹрвеземдӓш-еммолодить, омолодить кого-л.Чоным рвеземдаш омолодить душу.
Рвеземде мыйымат, йолташ айдеме, ават дечат шӱмбел лиям тунам. М. Казаков. Омолоди и меня, мил человек, тогда я стану тебе милее твоей матери.
Составные глаголы:
-
18 милый
прлг.I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.* * *1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний -
19 FIRST
• AU men can't be first - Не всем казакам в атаманах быть (H)• Be content in your lot; one cannot be first in everything - Не всем казакам в атаманах быть (H)• Better be first in a village than second at Rome - Лучше быть первым в деревне, чем последним в городе (Л)• Cow that's first up, gets the first of the dew (The) - Кто первый пришел, первый муку смолол (K)• Everyone can't be first - Не всем казакам в атаманах быть (H)• First come, first served - Кто первый пришел, первый муку смолол (K), Кто раньше на мельницу придет, раньше смелет (K), Первому гостю - первое место (П)• First there, first served - Кто первый пришел, первый муку смолол (K), Кто раньше на мельницу придет, раньше смелет (K), Первому гостю - первое место (П)• First winner, last loser - Кто опоздает, тот воду хлебает (K), Кто поздно приходит, тот ничего не находит (K), Первому гостю - первое место (П)• He that comes first to the mill may sit where he will - Кто раньше на мельницу придет, раньше смелет (K)• He who comes first grinds first - Кто первый пришел, первый муку смолол (K), Кто раньше на мельницу придет, раньше смелет (K), Первому гостю - первое место (П)• I am not the first and I won't be the last - Я не первый, и я не последний (Я)• I am not the first, and shall not be the last - Я не первый, и я не последний (Я) FISH• All is fish that comes to the net - Всякая рыба хороша, коли на удочку пошла (B), Доброму вору все впору (Д)• All's fish that comes to his net - Всякая рыба хороша, коли на удочку пошла (B), Доброму вору все впору (Д)• Best fish smell when they are three days old (/The/) - Мил гость, что недолго гостит (M)• Better a big fish in a little pond than a little fish in a big pond - Лучше быть первым в деревне, чем последним в городе (Л)• Better a big fish in a little puddle than a little fish in a big puddle - Лучше быть первым в деревне, чем последним в городе (Л)• Better a small fish than an empty dish - Лучше мало, чем совсем ничего (Л)• Big fish eat the little ones (The) - Большая рыба маленькую целиком глотает (Б), Кто кого смог, тот того и с ног (K)• Catch the fish before you fry it - Цыплят по осени считают (Ц)• Cat that would eat fish must wet her feet (The) - Чтобы рыбку съесть, надо в воду лезть (4)• Do not fish in front of a net - Цыплят по осени считают (Ц)• Don't clean your fish before you catch it - Не поймав, не щиплют (H), Цыплят по осени считают (Ц)• Dry shoes won't catch fish - Чтобы рыбку съесть, надо в воду лезть (4)• Every fish is not a sturgeon - Вещь вещи рознь, человек человеку рознь (B), Федот, да не тот (Ф)• Fish always stinks from the head downward (The) - Рыба с головы гниет (P)• Fish and callers (company, visitors) smell in three days - Мил гость, что недолго гостит (M)• Fish begins to stink at the head - Рыба с головы гниет (P)• Fish never nibbles at the same hook twice (A) - Старую лису дважды не проведешь (C)• Fish stinks first in the head (The) - Рыба с головы гниет (P)• Fish that escapes is the biggest fish of all (The) - Которая корова пала, та по два удоя давала (K)• Fish will soon be caught that nibbles at every bait (The) - Любопытной Варваре нос оторвали (Л)• Fresh fish and new - come guests smell in three days - Мил гость, что недолго гостит (M)• Great fish eat up the small (The) - Большая рыба маленькую целиком глотает (B), Кто кого смог, тот того и с ног (K)• Gut no fish till you get them - Не поймав, не щиплют (H)• He that would catch a fish must venture his bait - Пошел за большим, не жалей малого (П)• He who would catch fish must not mind getting wet - Не замочив рук, не умоешься (H), Чтобы рыбку съесть, надо в воду лезть (4)• It is a silly fish that is caught twice with the same bait - В одну ловушку два раза зверя не заманишь (B), Старую лису дважды не проведешь (C)• It is better to be the biggest fish in a small puddle than the smallest fish in a big puddle - Лучше быть головой собаки, чем хвостом льва (Л)• It is good fish if it were but caught - Хороша Маша, да не наша (X), Хоть хорош пирог, да в чужих руках (X)• Little fish are (is) sweet - Рыба мелка, да уха сладка (P)• Make not your sauce till you have caught the fish - Медведя не убив, шкуры не продавай (M), Не поймав, не щиплют (H), Цыплят по осени считают (Ц)• Neither fish, flesh, nor fowl - Ни рыба, ни мясо (H)• Neither fish, nor flesh, nor good red herring - Ни рыба, ни мясо (H)• Never fry a fish till it's caught - Медведя не убив, шкуры не продавай (M)• Never offer to teach fish to swim - Не учи плавать щуку, щука знает свою науку (H), Не учи рыбу плавать, а собаку - лаять (H), Не учи ученого (H)• Sea is full of other fish (The) - Мир не без добрых людей (M), Свет не клином сошелся (C)• That fish is soon caught who nibbles at every bait - Кто не в свое дело суется, тому достается (K), Любопытной Варваре нос оторвали (Л)• There are as good fish in the sea as ever came out of it - И за рекой люди живут (И), Лес по дереву не плачет, море по рыбе не тужит (Л), Не только людей что Фома да Фаддей (H), Не только света, что в окошке (H), Свет не клином сошелся (C)• There are better fish in the sea than have ever been caught - И за рекой люди живут (И), Лес по дереву не плачет, море по рыбе не тужит (Л), Не только людей что Фома да Фаддей (H), Не только света, что в окошке (H), Свет не клином сошелся (C)• There is as good fish in the sea as ever came out of it - Не только света, что в окошке (H)• Venture a small fish to catch a great one - Пошел за большим, не жалей малого (П) -
20 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мил-человек — мил челов ек (обращение) … Русский орфографический словарь
мил-человек — мил челове/к (в обращении) … Слитно. Раздельно. Через дефис.
мил человек — При вежливом обращении к постороннему человеку, прохожему … Словарь многих выражений
человек — а; лю/ди, (устар. и шутл.), челове/ки; м. см. тж. человеческий, человечий, человечный, человечек с колич. сл. только косв. мн.: челове/к, челове/кам, челов … Словарь многих выражений
Мил-Лакс (округ, Миннесота) — Мил Лакс Mille Lacs County Страна США Статус округ Входит в штат Миннесота Административный центр Милака … Википедия
ЧЕЛОВЕК — Бессудный человек. Яросл. Младенец. ЯОС 1, 57. Божий человек. 1. Нар., Разг. Нищий, странник. БТС, 1470. 2. Разг. Религиозный человек. ЯОС 2, 8. 3. Яросл. Честный, совестливый человек. ЯОС 2, 8. 4. Юродивый. БТС, 1470; ЯОС 2, 8. Большой человек.… … Большой словарь русских поговорок
человек — а; люди; (устар. и шутл.) человеки; м. (с колич. сл. только косв. мн.: человек, человекам, человеками, о человеках). 1. Живое существо, обладающее мышлением, речью, способностью создавать орудия и пользоваться ими в процессе общественного труда.… … Энциклопедический словарь
Мой человек — Жарг. угол., мил. Осведомитель. Максимов, 251 … Большой словарь русских поговорок
Германия — I союз государств или союзное государство [Мы не останавливаемся решительно ни на одном из этих терминов (Staatenbund. Bundesstaat), потому что Герм. империя, как будет объяснено ниже не подходит вполне ни под тот, ни под другой] в средней Европе … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Америка материк — материк западного полушария, Новый Свет, омывается на западе Великим, или Тихим, океаном, на востоке Атлантическим океаном и на севере водами Арктического полярного моря. В северо западном направлении он приближается к материку Азии, отделяясь от … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Америка, материк — материк западного полушария, Новый Свет, омывается на западе Великим, или Тихим, океаном, на востоке Атлантическим океаном и на севере водами Арктического полярного моря. В северо западном направлении он приближается к материку Азии, отделяясь от … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона